ПОКЛАДАЙТЕСЯ_НА_БОГА_ЖИВОГО

Давним-давно, багато років тому, в Шотландії, у сім'ї Кларк була мрія. Пан Кларк і його дружина важко працювали, аби відкласти хоч трохи грошей на майбутнє і переїхати жити в Америку зі своїми 9 дітьми.
Ця сім'я була віруюча і покладала надію на Бога, що Він їв допоможе в цьому.

Довгі роки вони наполегливо працювали і в кінці-кінців назбирали достатньо коштів, щоб придбати квитки на величезне судно.

Вся сім'я була в трепетному очікуванні, вони вже мріяли про нове життя на новій землі.

Однак, за 7 днів до їхньої поїздки, найменшу дитину вкусила собака. Лікар наклав шви на рану хлопчика, а також на всю сім’ю оголосив карантин, через можливість розповсюдження сказу. Карантин був накладений на 40 днів.

Мрії всієї родини були розбиті - вони не зможуть дістатися до Америки.

Батько, переповнений відчаєм і гіркотою, тупотів ногами на причалі, звідки відправлялося судно. Сльози розчарування текли по його щоках. У цьому нещасті він звинувачував свого сина і нарікав на Бога.

П'ять днів по тому, до Шотландії дісталася трагічна новина - могутній Титанік затонув. Велике судно затонуло, забравши з собою сотні людських життів. Вся сім'я Кларк мала бути на цьому судні, але тому що дитину вкусила собака, вони залишилися в Шотландії.

Коли пан Кларк почув цю новину, він обійняв свого сина і подякував йому за порятунок всієї родини.
Він подякував Богу за порятунок їхніх життів.

Ми не завжди розуміємо, коли щось трапляється в нашому житті - але всьому є причина.

«Хто ходить у темряві, в кого нема світла, нехай на ім'я Господнє вповає й покладається на Бога свого!» (Іс. 50:10).